1. Пригадайте з історії України, що відбулося в 1654 році. Перегляньте відео
2. Хто такий Іван Виговський? (Перегляньте відео) 3. Прочитайте матеріал
У романі "Гетьман Іван Виговський" І. С. Нечуй-Левицький розгортає ще одну трагічну сторінку в історії України, збагачуючи читача маловідомою; свідомо замовчуваною довгі часи або перекрученою інформацією про політичну ситуацію в Україні в останні місяці життя Богдана Хмельницького та боротьбу за гетьманську булаву після його смерті.
У центрі роману — постать гетьмана Івана Виговського, який, хоч і не позбавлений недоліків, постає зі сторінок роману патріотом України, що хотів звільнити її від гніту Москви, бажав їй просвіти, хотів піднести Україну до рівня розвинених європейських країн.
Автор яскраво змальовує і постаті козацької старшини, відсутність єдності й одностайності серед них, їхню безчесність, жорстокість у боротьбі за гетьманську булаву.
Роман "Гетьман Іван Виговський" звучить пересторогою: братовбивчі сутички, пролиття братньої крові ніколи не принесуть добра, а лише велику Руїну.
4. Підготуйте письмову характеристику Івана Виговського за прочитаним удома романом І.Нечуя-Левицького "Гетьман Іван Виговський"
4. Прочитайте текст. Законспектуйте коротко найважливіші, на вашу думку, відомості
Діалекти як історична база літературних мов. Територіальні і соціальні діалекти. Мова міста. Мова села
Кожна мова характеризується наявністю територіальних відгалужень — наріч, діалектів, говірок. Їх виникнення сягає глибокої давнини, ще родоплемінного періоду, а територіальне закріплення пов’язане з добою феодалізму. Недарма їх вважають «живою історією мови».
Діалектна диференціація мов неоднакова: якщо в англійській мові діалектні відмінності не дуже значні, то в німецькій чи китайській вони настільки великі, що їхні носії не завжди можуть порозумітися між собою.
Діалектні відмінності української мови, незважаючи на те, що Галичина була відокремлена від решти України шість століть, а Закарпаття — дев’ять, значних перешкод для спілкування не становлять.
Територіально українська мова складається з трьох наріч.
1. До північного наріччя належать діалекти Чернігівщини, більшості робітників Житомирщини, Рівненщини, Сумщини, Київщини та частково Волині.
2. До південно-західного наріччя входять діалекти Вінниччини, Хмельниччини, Тернопільщини, Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини, Буковини, Волині, Чернівеччини.
3. До південно-східного наріччя входять діалекти Харківщини, Луганщини, Донеччини, Полтавщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Херсонщини, Миколаїв- щини, Кіровоградщини, Одещини, більшості районів Черкащини, частково Київщини та Сумщини.
МОВА СУЧАСНИХ МІСТА І СЕЛА
У зв’язку з утвердженням української мови як державної гостро постало питання і про вивчення мови сучасного міста. Основний компонент розмовного мовлення урбаністичного простору — сленг (англ. slang— жаргон) — варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються у спілкуванні різних вікових груп, професій, соціальних прошарків. Наприклад: шпора — шпаргалка, читалка — читальний зал.
Термін «сленг» трактується деякими вченими як «соціальний діалект». Юрій Шевельов відзначав, що міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов.
З-поміж компонентів мови міста виділяють: 1) компоненти мови за віковими характеристиками; 2) зумовлені професійною диференціацією населення; 3) корпоративні, або групові, жаргони;
Найскладнішим із соціальних діалектів міста є молодіжний сленг, який синтезує всі інші. Цим сленгом користуються молоді люди віком від 14 до 30 років. Отже, до молодіжного сленгу відносять шкільний, студентський соціолект. Крім того, виділяють різноманітні жаргони неформальних молодіжних угруповань (футбольних фанів, рейверів, ролерів, геймерів тощо). Наприклад, фани, які скрізь їздять за своїми кумирами, вживають такі слова: собака — приміський поїзд, рай — верхнє місце в кутку купе для вантажу, прикид — одяг, адіки — продукція фірми «Адідас», джойси — джинси тощо.
З-поміж професійних жаргонів міста найбільше поширені жаргон музикантів, армійський та соціолект комп’ютерників. Наприклад, музиканти вживають лексеми: драйв — енергетична музика, металіст — прихильник стилю «heavymetal»; комп’ютерники — зависнути — дати збій у роботі програми, лазер — лазерний принтер, комп — комп’ютер тощо.
Ступінь уживаності сленгових лексем мешканцями міста різний: люди старшого віку їх часто не розуміють і не вживають, середнього віку — вживають частіше, молодь уживає здебільшого послідовно, але для багатьох молодих людей сленгізми неактуальні.
Мова села менше піддається різним впливам. Старше покоління дотримується традиції вживання лексем і граматичних норм в українській мові. Селяни середнього віку часто вживають «макаронічну» мову, що має елементи російської мови. Сільська молодь здебільшого користується літературною мовою, особливо в офіційному спілкуванні, в неофіційних розмовах часто послуговується молодіжним сленгом, а то й «суржиком».
Систематична робота над культурою власного мовлення забезпечить чистоту і високий рівень літературного мовлення всіх прошарків населення України (С. Мартос).
1. Діти, перегляньте відео, щоб налаштуватися на урок. Це кольоротерапія жовтим кольором, який допомагає очиститися від негативу
2. Тема нашого уроку сьогодні така: "Тема, основна думка тексту, мікротема, тематичне речення. Простий план тексту. Будова тексту (зачин, основна частина, кінцівка)"
3. Пригадайте, що
ТЕКСТ — це група речень, об’єднаних темою та головною думкою.
Тема тексту — це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.
Кожен текст складається з кількох змістових частин, кожну з яких утворено з кількох речень. Така змістова частина тексту становить абзац. Кожен абзац починають записувати з нового рядка із відступом. При читанні паузи між абзацами роблять довші, ніж між реченнями.
Речення абзацу за своїм змістом нерівнозначні. Те з них, яке передає основний зміст абзацу (мікротему), називається тематичним.
Таким чином, кожна з мікротем (абзаців) тексту є частиною його загальної теми. Стисло й чітко сформульована мікротема — це пункт плану тексту.
Головна думка тексту — те, заради чого створено текст (задум його автора), те, до чого він закликає, що схвалює, що заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.
Здебільшого текст має заголовок, який виражає його тему або головну думку.
Текст складається з таких частин: зачину, основної частини, кінцівки.
Щоб трішки відпочити, виконайте руханку
Ознайомтеся з пам'яткою, як складати простий план тексту
Прочитайте наступний текст. Складіть простий план до нього. Доберіть заголовок. Надішліть виконану роботу в класрум за лінком ТУТ
Соняшник — рослина з родини складноцвітих, основна олійна культура в Україні. Батьківщина соняшника — південна частина Північної Америки.
У Європу насіння рослини привезли іспанці в XVI ст. Тоді в неї були дрібні численні кошики суцвіття, дрібне насіння, і вирощували її як декоративну.
У результаті відбору було виведено врожайні сорти соняшника — одностеблові, з великими насінинами в крупних кошиках і з високим вмістом олії в насінинах.
З енциклопедії природознавства
Підсумуйте, над чим ви працювали на уроці, використовуючи наступне зображення:
3.Повторення вивченого на минулому уроці за допомогою хмари слів
4. Повідомлення теми уроку та визначення завдань
"Інтонація речень, різних за метою висловлювання"
5. Основний зміст роботи
Виконання вправ.
1.Прочитайте речення мовчки, визначте вид кожного за метою
висловлювання. Прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації.
1.Від нерозумних
суперечок ухиляйся! Вони породжують сварки.2.Шануйте друга.
Де ж без хиб ви друга на землі знайти могли б? 3.Тихіше! Батько з сином
розмовляє. 4.Даруйте людям радість і тепло. Від доброти душа тепліє. 5.Що ж то
за голос? Що за слова? 6.Не піддавайтеся журбі! 7. Хто
наш народ? Яка у нього доля? Куди його коріння проросло? 8.Хто
може випити Дніпро? 9. Чиї це долини? Чиї це луги? Чию це калину гойдають
вітри?
Скласти та записати розповідне, питальне та спонукальне речення. Прочитати, правильно їх інтонуючи
6. Підсумок уроку
1.Відгадайте загадки.
Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
Під час читання, там, де треба,
Мову людини зупиню.
Що ж це
таке? (Крапка)
Він після
речення, цитати
Вмостився,
схожий на гачок.
Він нас
примушує питати,
А сам ні
пари з уст — мовчок!
Що це таке? (Знак
питання)
Що за знак
— стрункий, мов спис,
Він над
крапкою завис,
Спонука до
оклику.
Хто ж бо
він? (Знак оклику)
ДЗ. Підготувати і записати
розповідь «Я – українець/українка", використовуючи розповідні, питальні та спонукальні речення
Ознайомтеся з
особливостями спілкування в різних народах.
Перекажіть тексти.
Порівняйте значення однакових систем невербальної комунікації у різних
культурах.
Текст № 1
Між особливостями
спілкування, насамперед спілкування за допомогою жестів, на Заході — на Сході є
чимало суттєвих відмінностей. Європеєць, спостерігаючи розмову двох арабів,
може подумати, що один із них або глухий, або короткозорий, настільки близько
вони зазвичай стоять. Панібратське поплескування по шиї для арабів є дуже
образливим, особливо для чоловіків. Ображаються араби й тоді, коли після жарту чи
дотепу простягають руку співрозмовникові, аби той ударив по ній долонею, а
європейці й американці цього не знають і сприймають такий жест як прощальний.
Коли араби дивуються вони плескають долонями, а не розводять руки. Араби кажуть
«ні», підносячи голову (турки при цьому ще й клацають язиками), а щоб висловити
цілковите заперечення, кусають ніготь на великому пальці правої руки і швидко
викидають руку вперед. У Японії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем —
позначення наркомана, що курить опіум, а в Росії — що все гаразд. Якщо ви,
опинившись у котрійсь із арабських країн, захочете прикликати до себе потрібну
людину звичним жестом, тобто піднісши руку на рівень грудей долонею вгору і
ворушачи пальцями в напрямку до себе, то досягнете протилежного ефекту. Араб
вирішить, що ви наполягаєте на його негайному уході. Сам він, щоб підкликати
кого-небудь, перевертає руку долонею вниз і робить пальцями «риючі» рухи. Так
само чинять у цьому випадку в Гонконзі, Японії, Китаї. Японець і не
ворухнеться, побачивши, що хтось зі співвітчизників кличе його до себе
вказівним пальцем, тому що цей жест у Японії звертають в бік тварин (Зпосібника).
Текст № 2
У кожного народу є свої
особливості зачину розмови. Відомо, що в Англії з її особливим кліматом бесіда
починалася традиційною фразою про погоду.
У Японії навіть ділову
розмову починають беззмістовними балачками про погоду, про здоров’я, і лише
після цього перейдуть до суті справи. Зачин ділового листа японця має приблизно
такий зміст: «Тепер дмуть сильні вітри, але ми сподіваємося, що погана погода
не вплине на Ваше здоров’я і не завадить нашим діловим контактам» (З
посібника).
Текст № 3
Відстань під час
спілкування між мовцями теж є культурно значущою. Так, американці часто
скаржаться, що араби підходять до них занадто близько при розмові; англійці, у
свою чергу, вважають, що американці стоять заблизько до співбесідника, говорять
надто голосно і не дивляться співбесіднику в вічі. Більшість європейців під час
особистого спілкування стоять значно ближче один до одного, ніж це прийнято,
наприклад, у японців, китайців, австралійців. У японців узагалі відстань між
мовцями повинна бути не менше 1,5 метра. Тому пересічні носії японської
культури можуть сприймати європейців як нахаб, а європейці японців — як
холодних і бундючних людей.
Носії культур Південно-Східної
Азії не дивляться у вічі співрозмовникові, оскільки в їхній культурі це є
проявом неповаги до співбесідника. Не знаючи цієї особливості, європейці
вважають азіатів хитрими і нечесними (Ф. Бацевич).
До школи Сашко ходив
стежкою, лісом. Того дня до школи він не пішов. Пригарбав листям портфель, щоб
не носитися, і подався до яру. Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину. За дубом
стояло теля. Сашко підійшов до теляти, хотів було почесати йому за вухом, але
рука завмерла: перед Сашком стояв вовк. Сашко задерев’янів. Сіроманець тим
часом обнюхав його з ніг до голови і ліг на листя. Сашко потроху відторопів і
сам сів навпочіпки біля Сіроманця. Вовк потягнувся до нього мордою і лизнув
Сашкове коліно. -А за вовками погналися по степах на вертольоті – даром бензин палять! –
засміявся Сашко. - Пиріжка з печінкою хочеш? Де того портфеля шукати? Вовк і собі зачав нюхати під дубами і тихо
вискнув – портфель! Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства:
проковтнув, навіть не прожувавши! У яру були покинуті глинища. Ніхто не навідувався до них роками.
Туди і привів Сашко Сіроманця. Вибрав підходящу нору, розчистив її трохи,
нарвав пирію, настелив і ліг сам. Сіроманець заліз і собі, обнюхав стіни, сів
поруч із Сашком. -Поки поживеш тут. Потрохи я підготую батька, щоб ти перейшов жити до нас
додому. Чого ти сам будеш тинятися? Зграю твою перебили, лишився ти сам – будеш
жити у нас. На харчі я тобі зароблю, сяду на все літо на трактор – от тобі і
харчі… Не треба лише падати духом. Вовк слухав, поклавши морду на лапи.
Для Сашка настали дні щастя і тривог. Сіроманець проводжав його лісом до школи,
зустрічав на узліссі. Одного разу Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий. Він
показував вовкові малюнки у журналі "Натураліст”, а Сіроманець дивився
кудись у просторінь, в одну точку. Сашко провів рукою по очах Сіроманця – той
не змигнув. Лизнув лиш Сашкову руку. На другий день Сіроманець Сашка не зустрів. Даремно Сашко гукав
його, шукав слідів на снігу. Сашко побіг до глинищ. Біля вовчої нори сніг лежав
чисто. Цієї ночі Сіроманець тут не ночував. Гірко і тоскно стало Сашкові.
Уночі Сашко проснувся від собачого лементу. -Вовка спіймали. Впав, бідненький, таки у яму… До кузні його повезли, - сказала
мама. …Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, накинув кожушок,
пішов подвір’ям до груші. На груші на сучку висів садовий ніж. Сашко взяв ножа
і вибіг на вулицю. Біля кузні оглянувся, прислухався, обійшов кузню – ні вікна, ні
віконця. Скинув кожушину і поліз на берест. Лізти не давали татові валянки.
Сашко махнув однією ногою, другою, валянки поспадали – поліз босий. Нараз він
опустився на засніжений дах кузні. Знайшов отвір і бухнувся біля Сіроманця.
Захрумкотіло під ножем мерзле мотузяччя, яким Сіроманець був прив’язаний до
драбини. Вовк звівся на замлілі лапи. -Ти, головне, не бійся. Як завтра відчинять двері – кидайся прожогом, напролом.
Бо витягти тебе у діру в стелі я не можу… Найголовніше – кидайся і лети щодуху
до лісу… Прощай, вовчику… Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не
забуду. Прощай! – Сашко обійняв Сіроманця, той лизнув Сашкові руки, щоку… Сашко приставив драбину, поліз у діру. Виліз, спустився берестом на землю.
Взувся, накинув кожушину й побіг додому. (За М.Вінграновським; 480 сл.)
4. Виконання тестових завдань за змістом прочитаного тексту у гугл-формі (перейдіть за лінком)
.jpg)
.jpg)
