26.09.22. 10 клас. Діалекти як історична база літературних мов

 1. Виконайте психологічну хвилинку

2.

3. Тема уроку:

4. Прочитайте текст. Законспектуйте коротко найважливіші, на вашу думку, відомості

Діалекти як історична база літературних мов. Територіальні і соціальні діалекти. Мова міста. Мова села

Кожна мова характеризується наявністю територіальних відгалужень — наріч, діалектів, говірок. Їх виникнення сягає глибокої давнини, ще родоплемінного періоду, а територіальне закріплення пов’язане з добою феодалізму. Недарма їх вважають «живою історією мови».

Діалектна диференціація мов неоднакова: якщо в англійській мові діалектні відмінності не дуже значні, то в німецькій чи китайській вони настільки великі, що їхні носії не завжди можуть порозумітися між собою.

Діалектні відмінності української мови, незважаючи на те, що Галичина була відокремлена від решти України шість століть, а Закарпаття — дев’ять, значних перешкод для спілкування не становлять.

Територіально українська мова складається з трьох наріч.

1. До північного наріччя належать діалекти Чернігівщини, більшості робітників Житомирщини, Рівненщини, Сумщини, Київщини та частково Волині. 

2. До південно-західного наріччя входять діалекти Вінниччини, Хмельниччини, Тернопільщини, Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини, Буковини, Волині, Чернівеччини. 

3. До південно-східного наріччя входять діалекти Харківщини, Луганщини, Донеччини, Полтавщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Херсонщини, Миколаїв- щини, Кіровоградщини, Одещини, більшості районів Черкащини, частково Київщини та Сумщини. 

МОВА СУЧАСНИХ МІСТА І СЕЛА

У зв’язку з утвердженням української мови як державної гостро постало питання і про вивчення мови сучасного міста. Основний компонент розмовного мовлення урбаністичного простору — сленг (англ. slang — жаргон) — варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються у спілкуванні різних вікових груп, професій, соціальних прошарків. Наприклад: шпора — шпаргалка, читалка — читальний зал.

Термін «сленг» трактується деякими вченими як «соціальний діалект». Юрій Шевельов відзначав, що міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов.

З-поміж компонентів мови міста виділяють: 1) компоненти мови за віковими характеристиками; 2) зумовлені професійною диференціацією населення; 3) корпоративні, або групові, жаргони;

Найскладнішим із соціальних діалектів міста є молодіжний сленг, який синтезує всі інші. Цим сленгом користуються молоді люди віком від 14 до 30 років. Отже, до молодіжного сленгу відносять шкільний, студентський соціолект. Крім того, виділяють різноманітні жаргони неформальних молодіжних угруповань (футбольних фанів, рейверів, ролерів, геймерів тощо). Наприклад, фани, які скрізь їздять за своїми кумирами, вживають такі слова: собака — приміський поїзд, рай — верхнє місце в кутку купе для вантажу, прикид — одяг, адіки — продукція фірми «Адідас», джойси — джинси тощо.

З-поміж професійних жаргонів міста найбільше поширені жаргон музикантів, армійський та соціолект комп’ютерників. Наприклад, музиканти вживають лексеми: драйв — енергетична музика, металіст — прихильник стилю «heavy metal»; комп’ютерники — зависнути — дати збій у роботі програми, лазер — лазерний принтер, комп — комп’ютер тощо.

Ступінь уживаності сленгових лексем мешканцями міста різний: люди старшого віку їх часто не розуміють і не вживають, середнього віку — вживають частіше, молодь уживає здебільшого послідовно, але для багатьох молодих людей сленгізми неактуальні.

Мова села менше піддається різним впливам. Старше покоління дотримується традиції вживання лексем і граматичних норм в українській мові. Селяни середнього віку часто вживають «макаронічну» мову, що має елементи російської мови. Сільська молодь здебільшого користується літературною мовою, особливо в офіційному спілкуванні, в неофіційних розмовах часто послуговується молодіжним сленгом, а то й «суржиком».

Систематична робота над культурою власного мовлення забезпечить чистоту і високий рівень літературного мовлення всіх прошарків населення України (С. Мартос).

5.