Різновид театрального дійства
Шкільна драма ХVII-ХVIII ст. |
Інтермедія ХVII-ХVIII
ст. |
Вертепна драма ХVІІ
ст. |
|
Час виникнення |
XVII ст. |
XVII ст. |
XVII ст. |
Визначення |
Шкільна драма — жанр
латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах
Західної Європи. Походження шкільної драми пов’язане зі статутом церковних і
світських навчальних закладів, у яких сценічні вистави були обов’язковими для
засвоєння латини. В Україні шкільна драма поширилася через
Польщу в XVII- XVIII ст. |
Інтермедія (від латин. inter — між, medius —
те, що міститься посередині) — невелика за обсягом комічна сценка або п’єса,
яку виконували між актами основного драматичного дійства, що мала за мету
дати відпочинок і розвагу глядачеві, стомленому серйозною дією, яку
розігрувала в основній п’єсі. Одноактна п’єса комедійного характеру, була
також частиною вертепної драми |
Вертеп — це старовинний пересувний ляльковий театр, який ставив
релігійні й світські п’єси. Вертепна драма — різновид лялькового театру, який
створювався для розваги і повчання публіки |
Характерні риси |
Була віршованим діалогом. Сюжет з античної літератури або з Біблії, легенди про святих,
мучеників, подвиги царів і полководців. Текст переважно віршований |
Сюжетно не були пов’язані із твором, у перервах якого їх
розігрували. Сюжет: мотиви й сюжети усної народної творчості, популярні книжні
анекдоти, які відображали життя та побут українського народу |
Сюжети як релігійні, так і світські. Текст — прозовий або
написаний нерівноскладовою прозою. Виставу могли супроводжувати хоровий спів,
музичні номери, дуети |
Автори та виконавці творів |
Автори — зазвичай викладачі поетики, виконавці
— їхні учні. Найвідоміша шкільна драма XVII ст. — перша історична п’єса в
українській літературі «Володимир». Феофана Прокоповича, присвячена
гетьманові I. Мазепі. О. Кониський «Воскресіння мертвих». Невідомий автор —
«Милість Божа». |
Авторами й виконавцями інтермедій були здебільшого учні тодішніх
шкіл, зокрема студенти Києво-Могилянської академії та мандрівні дяки. «Кіт у мішку». — одна інтермедій, яку часто виконували |
У живому вертепі ролі виконували актори, у ляльковому вертепі —
ляльки. |
Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром театру. Саме тому він написав п’єсу з народного життя Наталка Полтавка, яка стала театральним шедевром. Відомо, що п’єса І. Котляревським написана до 1819 року, проте точної дати її створення не залишилось.
Літературознавці стверджують, що поштовхом до написання п'єси для Котляревського стала невдала п'єса «Козак-стихотворец» Олександра Шаховського, у якій було неправдиво зображено тогочасне українське сільське життя. Шаховський був погано ознайомлений з реальним побутом українців, тому допустився багатьох помилок, тому полтавчани були надзвичайно розчаровані у його виставі.
Народна драма І. Котляревського «Наталка
Полтавка».
Жанр твору |
Сюжетно-композиційна своєрідність |
Образи п’єси |
Значення п’єси |
«Опера малоросійська». (І. Котляревський), має
ознаки драми, комедії, п’єси, опери |
Сюжет лінійний, відцентровий, концентричний. Важливу роль відіграють авторські ремарки
(пояснення щодо місця і часу дії, обстановки, вигляду персонажів, одягу,
міміки, жестів тощо.) Наявність пісень-самохарактеристик героя.
Використано прийом — любовний трикутник |
Головна героїня — перший образ жінки-селянки в
українській літературі, втілення найкращих народних рис. Образ Петра
символізує глибоку народність українців, працелюбство, доброту і порядність. Образ Миколи втілює в собі такі народні риси, як життєстійкість, дотепність і веселість. Терпилиха уособлює жіночі риси: наполегливість, тверду волю, лукавство і риси гарної матері. Тетерваковський наділений як позитивними, так і негативними рисами, Макогоненко — негативними |
Перша українська драма високої моральної
спрямованості, яка ставить як загальнолюдські, так і національні питання.
Написана для народного глядача. П’єса художньо та правдиво змальовує народне
життя і несе в собі гуманізм і народність |
Комментариев нет:
Отправить комментарий