Наголос в українській мові

 

Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі	НавчАння, запитАння, зібрАння,  зрАння Але: уподОбання, облАднання, нЕхтування, бІгання
Двоскладові іменники на -ання, -яння наголошуються на останньому складі	ЗнаннЯ, спаннЯ
Відприкметникові іменники із суфіксом -ин(а) в однині зі значенням місця, простору, території та абстрактних понять мають наголос на закінченні:	величинА, височинА, глибинА, низинА, новинА, старовинА   Але:горОдина
Запозичені слова з -метр наголо­шуються однаково, але у вимірю­вальних приладах наголос падає на другий склад	СантимЕтр, децимЕтр, кіломЕтр; Але: барОметр, тонОметр, динамОметр
У більшості складних іменників наголошується сполучний голосний	ЛітОпис, чорнОзем, чорнОслив, життЄпис, хронОграф, фенОмен Але: блАговіст, листопАд, шляхопровІд
Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к (а) у множині переходить на закінчення	КнИжка – книжкИ, рІчка – річкИ
У двоскладових іменниках наголошується префікс роз-	РОздум, рОзбрат, рОзпад
В іменниках із префіксами ви-, при-, по-, пере- наголос падає на префікс	ВИняток, вИпадок Але: вимОва, видавнИцтво, ПрИятель, прИязнь, прИчіп, прИморозок Але:приЇзд, прихІд ПОзначка, пОсмішка ПерЕкис, перЕпад, перЕпис Але:перелЯк
Запозичені слова одного типу утворення однаково наголошуються: -ист, -іст, -їст; -лог	РадИст, дозиметрИст, оптимІст, атеЇст, діалОг, монолОг, каталОг, некролОг
Числівники другого десятка мають наголос на складі -на	ОдинАдцять, чотирнАдцять
Числівники с другою частиною -десят, мають наголос на складі -сят	ШістдесЯт, вісімдесЯт
Більшість двоскладових прикметників має наголос на закінченні:	гіркИй, тонкИй, новИй, тіснИй, вузькИй,  старИй, швидкИй, низькИй, вузькИй, близькИй, легкИй Але: тИхий, гАрний, дОбрий, зрУчний
У багатоскладових словах (переважно складних) ставиться, крім основного, побічний наголос:	АвтолюбИтель, багАтостраждАльний,  АгротЕхніка, тЕрмоЯдерний, трАвосУміш.
Завжди наголошеним є зменшувально-пестливий суфікс -еньк-	гарнЕнький, добрЕнький, легЕнький, малЕнький, тонЕнький, чорнЕнький.
Значна кількість прикметників має подвійний наголос	веснЯний і веснянИй, світАнковий і світанкОвий, повІтряний і повітрЯний,Ясний і яснИй, увІгнутий і увігнУтий, кремЕзний і кремезнИй, малИновий і малинОвий (колір).
Багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного походження, переважно мають наголос на тому складі, що й твірні іменники	Атомний, гІпсовий, машИнний Але:фантастИчний, цукрОвий, цегеЕльний).
Більшість займенників мають наголос на закінченні	менЕ, тебЕ, себЕ, менІ, тобІ, собІ, цьогО, тоО, цьомУ, томУ
Якщо при займеннику є прийменник, то наголошується перший склад	до тОго, до цьОго, при тОму, при цьОму, біля мЕне, біля теЕбе, біля сеЕбе, біля ньОго, за мЕне, за тЕбе, за сЕбе, за ньОго.
У першій особі однини теперішнього й майбутнього часу в дієсловах наголошують переважно закінчення	роблЮ — зроблЮ, люблЮ — полюблЮ, кажУ — скажУ, пишУ — напишУ, несУ — віднесУ, бережУ—збережУ, ведУ — приведУ
	Винятків та́ко́ж досить багато: рАджу — порАджу, співАю — заспівАю, читАю — прочитАю, мОжу — змОжу.
У другій і третій особах однини теперішнього й майбутнього часу наголос у дієсловах падає переважно на основу	рОбиш — зрОбиш; лЮбиш — полЮбиш; кАжеш — скАжеш, кАже — скАже; пИшеш — напИшеш, пИше — напИше; рАдиш — порАдиш; співАєш — заспівАєш, співАє — заспівАє.
	Але:бережЕш — збережЕш, бережЕ — збережЕ; ведЕш — приведЕш, ведЕ — приведЕ
Двоскладові дієслова в інфінітиві (і всі похідні від них) мають наголос на останньому складі:	нестИ — принестИ, віднестИ, занестИ, пронестИ, внестИ, піднестИ, вестИ — відвестИ, довестИ, везтИ
Дієслова минулого часу однини жіночого роду мають наголос переважно на закінченні:	взялА, знайшлА, велА—завелА—підвелА, далА — віддалА — продалА, Але:співАла — заспівАла, малювАла — намалювАла, робИла — зробИла.
У другій особі множини наказового способу наголос переважно падає на закінчення (закінчуються переважно на  -іть):	говорІть, ідІть, робІть, зробІть, кажІть, скажІть, пишІть, напишІть, творІть, створІть,
	Але:малю́йте, буду́йте, читАйте, вставАйте, спіймАйте (закінчуються переважно на -те).
У дієсловах доконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на префікс	вИйти, вИпити, вИписати, вИкликати, вИскочити, вИховати, вИнайти, вИзнати.
У дієсловах недоконаного виду з префіксом ви- наголос падає переважно на основу	вихОдити, випивАти, випИсувати, викликАти, вискАкувати, вихОвувати, винахОдити, визнавАти.
У дієслівних закінченнях  -емо, -имо, -ете,  -ите наголошуємо останній склад	несемО, несетЕ , ідемО, ідетЕ Але:пІдемо, пІдете, бУдемо, гуркОчемо, залИшите.
Запозичені слова зберігають наголос мови-джерела	мЕнеджер, мАркетинг; бюлетЕнь, жалюзІ, партЕр, лУпа; фОльга, фОрзац; лАте, піцЕрія, травестІя; де-Юре, експЕрт, індУстрія, квартАл; симетрІя, асиметрІя, діалОг, єретИк, псевдонІм, фенОмен; піалА.